Вірус 1: Ціна питання — чому панікуємо?

Я бачив багато різних матеріалів про коронавірус і карантини, і економісти як тусовка в цілому дуже критичні щодо тих ритуальних танців, які влаштовують різні уряди включно з українським і підтримує населення. Як водиться, держава і широка публіка панікують, метушаться, мають хитрі мотиви і виглядають емоційно й непереконливо. В той же час аргументи економістів — помірковані, раціональні і як завжди трохи цинічні. На перший погляд переможець в суперечці очевидний, але по-моєму, не все так просто: коли помилка може коштувати більше, ніж річний дохід країни, бути дуже обережним — рідкісний випадок "мудрості натовпів".

Ціна людини

Взагалі, не-економісти не люблять про це думати, але грошова вартість людського життя — досить загальновідома річ.

Будь-яка країна інколи потрапляє в випадки, коли приходиться рятувати, жертвувати чи відшкодовувати втрачене життя. У США вартість життя розраховує їх екологічне агентство (жертвувати), департамент транспорту (відшкодовувати) і відверто страшне агентство з харчових продуктів і ліків (рятувати) — і, як мають робити державні органи, чітко публікують свої висновки. Це все можна знайти навіть у статті на Вікіпедії.

Стандартний підхід, який використовують для таких розрахунків — оцінити, скільки людина готова за своє життя заплатити. Більш широкий і професійний мета-аналіз від OECD можна знайти тут.

Оцінки для розвинутих країн суттєво відрізняються, але в цілому зводяться до сум порядку 1-10 мільйонів доларів. Для Туреччини, де доходи куди нижчі, сума зменшується до півмільйона.

Очевидно, в Україні, де ВВП на душу населення втричі нижчий за Туреччину, оцінка вартості життя буде ще нижчою — як і в інших порівнянних за бідністю країнах. Моя особиста напівжартівлива оцінка за дещо нестандартною методологією дає 73 тисячі доларів 2015 року. Є більш дисципліновані і професійні оцінки, і дійсно древні, і відносно нові — і якщо вірити Карташовій, Щетініній і Каневій, в 2017 році вартість життя українця дорівнювала 74-115 тисяч доларів США (для оцінки беремо красиву цифру в 100 тисяч).

Особисто я буду відштовхуватися від красивої суми в 1 мільйон доларів/життя людини — імовірно, навіть заниженої: одні тільки 20% населення, які проживають в країнах OECD, дотягують середню вартість життя на планеті до цього рівня, якщо навіть повністю нехтувати рештою світу.

Ще, звісно, треба мати на увазі, що життя в принципі не однакові за вартістю: що молодша людина, то більше втрачає вона сама і суспільство від смерті, і до 55 років вартість її життя вже вдвічі нижча, ніж в умовного немовляти — а коронавірус зачіпає в першу чергу "дешевших" людей, якщо дозволити собі цей цинізм. Тому занижені за рахунок краси цифр оцінки вартості життя можуть виявитися цілком справедливими.

Смерть

Проблема з прогнозуванням максимальної кількості жертв від коронавірусу в тому, що ми не маємо... і просто не хочемо мати дані про максимальну кількість жертв в ситуації вибухового розповсюдження вірусу і колапсу системи охорони здоров'я, інфраструктури і публічного порядку. 

Порахуємо. З врахуванням R0 коронавірусу в 2.2, епідемія стабілізуватиметься на 55% населення — якщо, звісно, популяція встигне виробити імунітет. Якщо вірити CDC, щонайменше 20% випадків коронавірусу вимагають госпіталізації — або 11% від загальної популяції. Най-най-найоптимістичніші оцінки кількості потужності системи охорони здоров'я говорять про можливість одночасно прийняти близько 1% населення — шанси обійтися без колапсу в цьому випадку близькі до нуля. Жертв в такому випадку буде навіть більше, ніж 10% від одного коронавірусу — будь-яка хвороба або нагальна травма без своєчасного лікування вбиває, паніка вбиває, параліч державного апарату вбиває. 

Це песимістична оцінка — тому краще зосередитися на даних з більш оптимістичних сценаріїв, без колапсу системи охорони здоров'я. Уявимо, що смертність залишиться постійною — і закономірне виснаження медичної системи компенсуватиметься розробкою більш ефективних ліків і протоколів. 

Оцінки смертності дуже залежать від кількості тестів — що менше випадків інфекції ловить статистика, то вища виходить смертність. Ісландія чи вже більше-менше стабільна Корея — країни, які масово тестують населення, дають меншу і правильнішу картину смертності, ніж ті, які пропустили чи пропускають легкі випадки. 

Поки епідемія не закінчилася повністю в жодній країні — наші числа будуть закономірно страждати від неточності. Найвища оцінка смертності в цьому випадку сягає співвідношення померлих і "закритих випадків", хто вже або помер, або вилікувався (це дещо завищені цифри, бо люди помирають раніше, ніж виліковуються); мінімальна — припускає, що інфіковані зараз не помруть (так, це ще менш реалістично, але дає дуже чіткий "поріг"), і смертність дорівнюватиме співвідношенню померлих до всіх випадків інфікування (очевидно, при швидкому прогресі епідемії цей поріг перестає мати будь-який сенс).

Дані по країнах ми запросто можемо взяти на суперпопулярному ресурсі-агрегаторі (так тримати, хлопці). Так, для Ісландії, яка за рахунок тестів 7.5% популяції заробила звання чемпіона, смертність сягає всього 0.9% (з порогом в 0.2%) — хоча це досягнення цілком може бути наслідком крихітного населення. Наступні більш-менш помітні країни — Люксембург, який зробив вдвічі менше тестів на душу населення, (1.3-6.7%), Бахрейн (0.6-0.9%), Ліхтенштейн (від 1.3%), Арабські Емірати (0.6-6.5%), Норвегія (від 1.3%), Бруней (0.7-1.2%), Швейцарія (3.4-9%), Гонг-Конг (0.4-1.9%),  і трохи позаду Німеччина (1.6-5.2% при тестуванні всього 1%) і Південна Корея (1.8-2.7%, але ця країна вже майже стабілізувала інфекцію). Італію, яка різко виходить в лідери з тестування, ми поки пропускаємо.

Тобто можна очікувати середню смертність від коронавірусу трохи вище 2% при ефективній роботі медичної системи — і розраховувати, що не стримана ніяким соціальним дистанціюванням епідемія зачепить близько половини населення. 

В кінці кінців це дає ще одне красиве число — втрату 1% населення в результаті стабілізації епідемії коронавірусу природними методами, але без розгляду сценарію колапсу медичної системи. І, повторюсь, це дуже оптимістичні цифри.

Втрати і суми

Лишилося тільки помножити цифри.

Населення земної кулі — 7.53 мільярда. 1% від цього — 75 мільйонів мертвих від коронавірусу в усьому світі. В перерахунку на долари за нашим дуже зручним курсом — 75 трильйонів доларів. Нагадаю, що 86 трильйонів доларів — світовий ВВП (технічно, світовий ВП, gross world product) в 2018. 

Тобто ми говоримо, за досить оптимістичними щодо перебігу епідемії оцінками, про потенційні втрати в майже рік існування світової економіки. Причому для розвинутих країн вони навіть вищі — при вищому доході на душу вони значно вище оцінюють життя своїх громадян: при 3.3 мільйонах смертей у США за оцінки ціни життя в 9 мільйонів доларів, сумарні збитки на третину перевищують ВВП.   

Населення України, за сумнозвісною оцінкою Дубілета — 37.3 мільйони (а Держстат дає цифру в 41.9 мільйонів). При тій же смертності йдеться про 370-420 тисяч смертей або 37-42 мільйони доларів — третину українського річного ВВП або одномоментні збитки в 2-3 газових контракти Тимошенко протягом одного спалаху.

Чи можна очікувати спокійної гри з холодною головою за таких високих ставок?

Чекайте далі: про карантини, асиметрію наслідків і товсті хвости.

Дисклеймер: я поки що ніяк не характеризую конкретні кроки урядів.