Doobas.
Не скажу, що в усьому згоден зі штукою вище, але почитати її таки варто. Основний акцент статті лежав на ризиковості і неоднорідності державному боргу і проблемі недостатньо точного оцінення ризиків в Базелях.
Це не відгук, тому можна почуватися вільним змістити акцент на оце:
I knew that by drawing these clumsy rules we were telling banks that they no longer had individual, direct responsibility for assessment of the creditworthiness of their assets or their bank counterparties.
...
But as the American, British and German banks were relieved of the onerous responsibility for due diligence, they took sillier and sillier risks.
В вільному, власному і однобокому перекладі це звучить так:
Мені було ясно, що дати банкам ці грубуваті правила — як сказати, що вони не несуть власної, прямої відповідальності за якість своїх активів і платоспроможність їх партнерів.
... І по мірі звільнення банків від повноважень, ті приймали все більш дурні ризики.
Ця думка мені взагалі видалася особливо цікавою — особливо тим, що її сказав регулятор зі стажем.
Далі, шановна аудиторіє, маємо короткий екскурс в банківську діяльність і можливі причини такої проблеми
