З цікавих новин останнього часу, надто і надто багато стосується курсу української гривні. Не скажу, що це апріорі погано, але контекст мені не надто симпатичний. Що ми чули?
Страшно? Мені теж. Трішки.
Продаж виручки
Перший захід не має структурного характеру: експортери і так рано чи пізно продають переважну частку виручки.
Реальний його ефект можливий лише в ситуаціях, коли існують сильні девальваційні очікування — експортери схильні утримувати валюту в надії дочекатися більш сприятливого для продажу часу. Втім, цей захід короткостроковий: обов’язок експортерів продавати виручку відразу, а не в найбільш вигідний момент, не збільшить середній притік валюти до країни (імовірно, навіть трохи зменшить: такий захід знеохочує експортерів).
В поточній ситуації акт полегшить становище валютного ринку, але лише точково: додатковою пропозицією валюти супроводжується лише перехід на новий графік її реалізації.
Якщо вам це здається неочевидним, уявіть подібний приклад: раптом строк сплати комунальних платежів перенесли з 20-х чисел місяця на 5-те. Місячний тариф не зміниться, строк між платежами так само лишатиметься місяцем. Чи це допоможе комунальним службам? Лише в випадку, якщо гроші їм потрібні терміново.
Довгостроковий ефект цього закону в тому, що він зменшує коливання пропозиції валюти на ринку (це ніби добре) і одночасно збільшує коливання ціни (це явно погано). До того ж, це адміністративний захід: будуть уникання і додаткові витрати на його додержання.
Щодо переказів — ситуація аналогічна.
Збір з продажу готівки (коли і якщо його затвердять)
Часова структура цього заходу — абсолютно протилежна: без значного ефекту в момент затвердження, він може абсолютно змінити формат всього валютного ринку.
Уявімо, його дія почалася вже вчора. Як це подіє на ринок?
В основному, на ринку панують девальваційні очікування; відповідно, валюту зараз продають (і лише мінімальні кількості) лише ті, хто не має іншого виходу. Я готовий битися об заклад, що на таке рішення практично не вплине навіть 25% податок: кажучи мовою економістів, еластичність пропозиції дуже низька.
Решта — ті, хто поки може собі дозволити тримати готівковий долар і планує платити податок — будуть чекати подорожчання долара мінімум до 9,20-9-40 гривень, аби не втратити доходи. Ті, хто вміє читати і рахувати хоча б до десяти, скористається
одним з законних способів не сплачувати збір:
- покладе гроші на депозит і почекає місяць чи кілька;
- здійснить переказ валюти собі ж (прийдеться платити комісійні);
- купить і продасть державні цінні папери;
- обмінюватиме, "конвертуватиме" безготівкову валюту.
Слід зауважити, що всі такі операції можуть закінчитися тісною розмовою щодо податків: всі вони проводяться легально і тому вразливі до навіть найменшої уваги податкової адміністрації. Менш законними і більш прихованим є розрахунки безпосередньо в валюті, без обміну на гривню, чи використання нелегальних конвертаційних центрів — ці методи вічні.
Підсумовуючи, цей акт цілком може повністю розправитися з оподатковуваним продажем готівки довгостроково, але матиме практично непомітний ефект на самому початку.
Повторюсь: цей акт зменшить продаж валюти. Відповідно, чекати після його затвердження збільшення пропозиції валюти і "покращення" на валютному ринку аж ніяк не варто. Імовірно, основною ціллю акту в контексті валютного регулювання є заохотити продаж валюти ще до його введення в дію: ті, хто не вміють читати або рахувати на пальцях, повинні перелякатися і скинути валютні заощадження вже зараз.
Не думаю, що таких багато.
З маленьких бонусів — такий збір додасть грошиків в Пенсійний Фонд. Зважаючи на те, наскільки легко його можна уникнути, нарахованих методом лінійної апроксимації спеціалістами bin.ua 7% від пенсійних виплат чекати не слід — але додаткові доходи ПФ будуть. З великих проблем — відчутний розвиток тіньового ринку, збільшення вартості переказів та інших способів легально уникнути оподаткування, можливе використання збору для податкових репресій.
Екстрений збір з імпорту
Це дивний податок, просто дивний.
Якби в мене хтось запитав раніше, як змінити номінальний курс валюти, не міняючи в ньому жодної цифри, я б надовго задумався. Тепер це очевидно: можна ввести збір з імпорту (10%) і субсидувати експорт (теж на 10%).
Ефект — такий самий. А офіційний курс не змінився!
Тепер серйозно і по суті. Уявімо, що це серйозний намір, уряд зможе переконати чи проігнорувати СОТ, затвердить і в випадку подальшого погіршення платіжного балансу введе податок на переважну більшість товарів. Що станеться?
По-перше, можна чекати відповідного розміру збільшення цін відразу з легким подальшим скороченням: спочатку просто замінять цінники, потім ринки відреагують на скорочення попиту.
По-друге, це призведе до зменшення реального добробуту населення (саме тому зменшиться попит) — і навіть більше, ніж сама девальвація: по-перше, такий збір не збільшує експорт, по-друге, він подіє на всіх незалежно від структури їх доходів: навіть особа з повністю валютними доходами платитиме збір в повній мірі, купуючи імпортні товари.
Як я вже почав говорити, є речі, на які такий збір — на відміну від звичайної девальвації — не вплине: на експорт (здається, ніхто не субсидуватиме експортерів), валютні потоки і зобов’язання. Відповідно, розрахунки з доларовими кредиторами уряду і Росією будуть коштувати стільки ж, скільки зараз (а якщо девальвувати — більше).
Можливо, саме така логіка і сприяла популярності цьої чутки: девальвація стає ризикованою для України. Уряд протягом останніх років захопився валютними зобов’язаннями, не маючи відповідних валютних доходів. Банківська система, в свою чергу, теж охоче залучала валюту, але цього разу, на відміну від 2007-2008, не накопичувала в власному портфелі відповідних їй активів: валютне кредитування в минулу кризу сильно вдарило по населенню і тепер не здійснюється на підставі закону.
Відповідно, в випадку девальвації може найбільше постраждати не населення, а уряд і банківський сектор. Поки девальвація не відбувається, втім, їх вразливість з часом буде лише рости. Класична death spiral — про них в одній з наступних публікацій.
Дрібниці й деталі
В НБУ створили комітет? От і добре, давно пора.
Що більше обмежують і оподатковують якусь сферу, то більшого розвитку зазнають її альтернативи. Оскільки операції з валютою прямих альтернатив не мають, всі ці додаткові грошові потоки наповнюватимуть сірий і чорний валютні ринки.
Звісно, надаючи такий стимул розвитку тіньового бізнесу, слід з ним боротися значно інтенсивніше хоча б для того, аби зберегти статус-кво.
Кримінальна відповідальність — річ теж правильна і обґрунтована. Якщо таки введуть норму про 15% збір з продажу валюти, то його несплата є саме ухилянням від оподаткування — а за такі порушення в Україні світить не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Що в сумі?
В підсумку, ці закони не зможуть виправити ситуацію на валютному ринку: продаж виручки і переказів викликає короткостроковий, мало не одноразовий притік коштів; позитивний ефект збору з продажу валюти полягає в панічному продажі валюти перед початком його дії.
Якщо ситуація стане достатньо критичною, аби було затверджено, а потім і введено в дію екстрений збір з імпорту, українці відчують всі незручності девальвації без її вигод — до того ж не зможуть насолоджуватися видовищем краху значної частини банківського сектору і уряду.
Ідеї виглядають відчайдушними і тому не надто логічними. Лише майбутнє може щось додати.
P.P.S. Ми останнім часом багато говоримо про США-2011, Францію і Кіпр. А ще обов’язково буде стаття про "спіралі".
P.P.P.S. Арбузов на фото явно незадоволений спекулянтами.
