- Введено продаж 50% виручки від експорту. Обов’язковий продаж стосується і валютних переказів великого розміру.
- В ВР було зареєстровано проект закону про 15% збір з продажу готівкової валюти, але зрештою його розгляд відклали до 4 грудня.
- З’явилася правдоподібна чутка про введення можливості запровадження в випадку погіршення платіжного балансу 10% збору з будь-якого товару чи товарів строком до 12 місяців, потім була заперечена.
- Дрібниці: створення в НБУ Комітету з запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій та цілком адекватна заява його голови щодо кримінальної відповідальності за нелегальний продаж валюти (це ж ухилення від сплати податків!).
Страшно? Мені теж. Трішки.
Продаж виручки
Перший захід не має структурного характеру: експортери і так рано чи пізно продають переважну частку виручки.
Реальний його ефект можливий лише в ситуаціях, коли існують сильні девальваційні очікування — експортери схильні утримувати валюту в надії дочекатися більш сприятливого для продажу часу. Втім, цей захід короткостроковий: обов’язок експортерів продавати виручку відразу, а не в найбільш вигідний момент, не збільшить середній притік валюти до країни (імовірно, навіть трохи зменшить: такий захід знеохочує експортерів).
В поточній ситуації акт полегшить становище валютного ринку, але лише точково: додатковою пропозицією валюти супроводжується лише перехід на новий графік її реалізації.
Якщо вам це здається неочевидним, уявіть подібний приклад: раптом строк сплати комунальних платежів перенесли з 20-х чисел місяця на 5-те. Місячний тариф не зміниться, строк між платежами так само лишатиметься місяцем. Чи це допоможе комунальним службам? Лише в випадку, якщо гроші їм потрібні терміново.
Довгостроковий ефект цього закону в тому, що він зменшує коливання пропозиції валюти на ринку (це ніби добре) і одночасно збільшує коливання ціни (це явно погано). До того ж, це адміністративний захід: будуть уникання і додаткові витрати на його додержання.
Щодо переказів — ситуація аналогічна.
Збір з продажу готівки (коли і якщо його затвердять)
Часова структура цього заходу — абсолютно протилежна: без значного ефекту в момент затвердження, він може абсолютно змінити формат всього валютного ринку.
Уявімо, його дія почалася вже вчора. Як це подіє на ринок?
В основному, на ринку панують девальваційні очікування; відповідно, валюту зараз продають (і лише мінімальні кількості) лише ті, хто не має іншого виходу. Я готовий битися об заклад, що на таке рішення практично не вплине навіть 25% податок: кажучи мовою економістів, еластичність пропозиції дуже низька.
Решта — ті, хто поки може собі дозволити тримати готівковий долар і планує платити податок — будуть чекати подорожчання долара мінімум до 9,20-9-40 гривень, аби не втратити доходи. Ті, хто вміє читати і рахувати хоча б до десяти, скористається одним з законних способів не сплачувати збір:
- покладе гроші на депозит і почекає місяць чи кілька;
- здійснить переказ валюти собі ж (прийдеться платити комісійні);
- купить і продасть державні цінні папери;
- обмінюватиме, "конвертуватиме" безготівкову валюту.
Слід зауважити, що всі такі операції можуть закінчитися тісною розмовою щодо податків: всі вони проводяться легально і тому вразливі до навіть найменшої уваги податкової адміністрації. Менш законними і більш прихованим є розрахунки безпосередньо в валюті, без обміну на гривню, чи використання нелегальних конвертаційних центрів — ці методи вічні.
Підсумовуючи, цей акт цілком може повністю розправитися з оподатковуваним продажем готівки довгостроково, але матиме практично непомітний ефект на самому початку.
Повторюсь: цей акт зменшить продаж валюти. Відповідно, чекати після його затвердження збільшення пропозиції валюти і "покращення" на валютному ринку аж ніяк не варто. Імовірно, основною ціллю акту в контексті валютного регулювання є заохотити продаж валюти ще до його введення в дію: ті, хто не вміють читати або рахувати на пальцях, повинні перелякатися і скинути валютні заощадження вже зараз.
Не думаю, що таких багато.
З маленьких бонусів — такий збір додасть грошиків в Пенсійний Фонд. Зважаючи на те, наскільки легко його можна уникнути, нарахованих методом лінійної апроксимації спеціалістами bin.ua 7% від пенсійних виплат чекати не слід — але додаткові доходи ПФ будуть. З великих проблем — відчутний розвиток тіньового ринку, збільшення вартості переказів та інших способів легально уникнути оподаткування, можливе використання збору для податкових репресій.
Екстрений збір з імпорту
Це дивний податок, просто дивний.
Якби в мене хтось запитав раніше, як змінити номінальний курс валюти, не міняючи в ньому жодної цифри, я б надовго задумався. Тепер це очевидно: можна ввести збір з імпорту (10%) і субсидувати експорт (теж на 10%).
Ефект — такий самий. А офіційний курс не змінився!
Тепер серйозно і по суті. Уявімо, що це серйозний намір, уряд зможе переконати чи проігнорувати СОТ, затвердить і в випадку подальшого погіршення платіжного балансу введе податок на переважну більшість товарів. Що станеться?
По-перше, можна чекати відповідного розміру збільшення цін відразу з легким подальшим скороченням: спочатку просто замінять цінники, потім ринки відреагують на скорочення попиту.
По-друге, це призведе до зменшення реального добробуту населення (саме тому зменшиться попит) — і навіть більше, ніж сама девальвація: по-перше, такий збір не збільшує експорт, по-друге, він подіє на всіх незалежно від структури їх доходів: навіть особа з повністю валютними доходами платитиме збір в повній мірі, купуючи імпортні товари.
Як я вже почав говорити, є речі, на які такий збір — на відміну від звичайної девальвації — не вплине: на експорт (здається, ніхто не субсидуватиме експортерів), валютні потоки і зобов’язання. Відповідно, розрахунки з доларовими кредиторами уряду і Росією будуть коштувати стільки ж, скільки зараз (а якщо девальвувати — більше).
Можливо, саме така логіка і сприяла популярності цьої чутки: девальвація стає ризикованою для України. Уряд протягом останніх років захопився валютними зобов’язаннями, не маючи відповідних валютних доходів. Банківська система, в свою чергу, теж охоче залучала валюту, але цього разу, на відміну від 2007-2008, не накопичувала в власному портфелі відповідних їй активів: валютне кредитування в минулу кризу сильно вдарило по населенню і тепер не здійснюється на підставі закону.
Відповідно, в випадку девальвації може найбільше постраждати не населення, а уряд і банківський сектор. Поки девальвація не відбувається, втім, їх вразливість з часом буде лише рости. Класична death spiral — про них в одній з наступних публікацій.
Тепер серйозно і по суті. Уявімо, що це серйозний намір, уряд зможе переконати чи проігнорувати СОТ, затвердить і в випадку подальшого погіршення платіжного балансу введе податок на переважну більшість товарів. Що станеться?
По-перше, можна чекати відповідного розміру збільшення цін відразу з легким подальшим скороченням: спочатку просто замінять цінники, потім ринки відреагують на скорочення попиту.
По-друге, це призведе до зменшення реального добробуту населення (саме тому зменшиться попит) — і навіть більше, ніж сама девальвація: по-перше, такий збір не збільшує експорт, по-друге, він подіє на всіх незалежно від структури їх доходів: навіть особа з повністю валютними доходами платитиме збір в повній мірі, купуючи імпортні товари.
Як я вже почав говорити, є речі, на які такий збір — на відміну від звичайної девальвації — не вплине: на експорт (здається, ніхто не субсидуватиме експортерів), валютні потоки і зобов’язання. Відповідно, розрахунки з доларовими кредиторами уряду і Росією будуть коштувати стільки ж, скільки зараз (а якщо девальвувати — більше).
Можливо, саме така логіка і сприяла популярності цьої чутки: девальвація стає ризикованою для України. Уряд протягом останніх років захопився валютними зобов’язаннями, не маючи відповідних валютних доходів. Банківська система, в свою чергу, теж охоче залучала валюту, але цього разу, на відміну від 2007-2008, не накопичувала в власному портфелі відповідних їй активів: валютне кредитування в минулу кризу сильно вдарило по населенню і тепер не здійснюється на підставі закону.
Відповідно, в випадку девальвації може найбільше постраждати не населення, а уряд і банківський сектор. Поки девальвація не відбувається, втім, їх вразливість з часом буде лише рости. Класична death spiral — про них в одній з наступних публікацій.
Дрібниці й деталі
В НБУ створили комітет? От і добре, давно пора.
Що більше обмежують і оподатковують якусь сферу, то більшого розвитку зазнають її альтернативи. Оскільки операції з валютою прямих альтернатив не мають, всі ці додаткові грошові потоки наповнюватимуть сірий і чорний валютні ринки.
Звісно, надаючи такий стимул розвитку тіньового бізнесу, слід з ним боротися значно інтенсивніше хоча б для того, аби зберегти статус-кво.
Кримінальна відповідальність — річ теж правильна і обґрунтована. Якщо таки введуть норму про 15% збір з продажу валюти, то його несплата є саме ухилянням від оподаткування — а за такі порушення в Україні світить не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
Що в сумі?
В підсумку, ці закони не зможуть виправити ситуацію на валютному ринку: продаж виручки і переказів викликає короткостроковий, мало не одноразовий притік коштів; позитивний ефект збору з продажу валюти полягає в панічному продажі валюти перед початком його дії.
Якщо ситуація стане достатньо критичною, аби було затверджено, а потім і введено в дію екстрений збір з імпорту, українці відчують всі незручності девальвації без її вигод — до того ж не зможуть насолоджуватися видовищем краху значної частини банківського сектору і уряду.
Ідеї виглядають відчайдушними і тому не надто логічними. Лише майбутнє може щось додати.
P.S. Бівалютний кошик для гривні — відчай чи послідовна політика?
P.P.S. Ми останнім часом багато говоримо про США-2011, Францію і Кіпр. А ще обов’язково буде стаття про "спіралі".
P.P.P.S. Арбузов на фото явно незадоволений спекулянтами.
P.P.P.S. Арбузов на фото явно незадоволений спекулянтами.
Немає коментарів:
Дописати коментар