Фантастика часто спекулює темою кінця світу. Нашу цивілізацію вбивають смертельні віруси, гігантські астероїди, містичні космічні прибульці, тероризм на ядерному реакторі і повна фільмографія Брюса Вілліса. Найсучасніші казки ще частенько зачіпають екологію, з якою все дійсно досить паскудно, і майже забули світову війну як універсальну відмазку.
А от про демографію фільмів не знімають. А дарма: ця унила нудятина — найімовірніший кандидат в причини кінця нашої цивілізації.
Мало того, вона вже успішно нас вбиває.
Населення і для чого воно нам
Згідно з статистикою Світового Банку, зараз (зараз насправді 2018, бо є статистика тільки за 2018 рік) існує 26 країн, в яких населення вимирає: щороку народжується менше людей, ніж помирає. Пострадянські країни (Україна, Росія і Білорусь в тому числі), Японія, більшість країн Європейського Союзу (і навіть в середньому) — демографія виявляється такою... посередньо серйозною проблемою.
З одного боку, вимирати дуже невесело. Падає споживання (мертві не їдять і не купують), падає виробництво (і не працюють, причому далеко довше), замість звичних 2-3% економічного росту ми бачимо стагнацію протягом десятиліть (охайо, Японія!), за рахунок перекошеної вікової структури роздувається система охорони здоров'я (і ще Японія) і виникає шалене навантаження на бюджет та пенсійну систему (тепер Україна — хто не чув про констатацію очевидного від Шмигаля?).
Звісно, вимирання можна частково чи повністю компенсувати іммігрантами, як це де факто робить Європа і відмовляється робити Японія, але це несе свої проблеми — культурна і релігійна асиміляція не миттєва, не безкоштовна і не одностороння. Надійніше мати власну якісну демографію, ніж ввозити її звідкись ще.
З іншого боку, вимирання тимчасове, стосується досить тісно локалізованої категорії країн і насправді відбувається досить повільно.
На демографічній піраміді Європи (яка виглядає як ромб) видно результат того, як гігантська когорта немовлят, народжених 50-55 років тому, повільно (власне, за тих же 50-55 років) перетворилася на підстаркуватих дядьків і тіток. 50 років тому вони зайняли собою пологові відділення, 40 — мучили систему освіти, 20 років тому — забезпечували економічний бум 2000-х, а тепер ось закономірно почали вимирати. Так чи інакше, через кілька десятиліть демографічні тенденції того конкретного покоління людей перестануть мати значення, і вимирання скоротиться.
Від проблемної демографії страждає тільки Європа (і Японія як шокуючий виняток), причому навіть там є приємні винятки на зразок Ірландії з серйозним приростом населення. Особливо критична ситуація в пострадянських країнах, що можна списати на унікальні історичні тенденції — які теж з часом перестануть мати значення.
Плюс, вимирання — це дуже повільна справа. Швидкість навіть рекордсмена, Болгарії (не розслабляємося, Україна на другому місці), не дотягує навіть до -0.7% населення щороку: такими темпами населення за років 100 зменшиться всього вдвічі (якщо коронавірус не допоможе).
Одним словом, проблема, звісно, існує — але вона не має хвилювати решту людства. У них стабільний приріст населення і ніяких проблем через тимчасові проблеми старіючої леді Європи.
І ну зовсім не тягне на пафосне "демографія нас вбиває", з якого я почав.
Чому? Бо вбиває нас зовсім інша демографія.
Немає коментарів:
Дописати коментар