Лінчування і арбітраж

Хто захистить громадян від спекулянтів? Лише держава...

Хто захистить громадян від спекулянтів? Лише держава...

Хто захистить громадян від спекулянтів?..
оце божевілля

Чесно, мені як економісту складно розглядати ту статтю, хай як вона того заслуговує: надто мало в ній апелює до економіки, а не до моралі та емоцій. Цей підхід виправданий: навіть погляд на її текст викликає в мене широку гамму емоцій: шок, нерозуміння і не властиве мені зацікавлення тими речовинами, до застосування яких вдався автор для написання статті.

Одною з основних її ідей є певна, майже невловима для мене різниця між звичайним населенням і спекулянтами. Перші — наївні прості люди, які надто легко вірять всіляким байкам про девальвацію; другі — шахраї, котрі "розкачують" курс тими ж байками, і наживаються на легковірності населення. Наскільки це може бути правдою?

Чи в змозі пересічний українець залишатися спокійним, коли такі собі «експерти» регулярно розповідають про майбутнє подорожчання долара? Природно, чимало співвітчизників, почувши, мовляв, «скоро за долар даватимуть чи-то 10, чи-то всі 12 гривень», вигрібають гроші із родинної скарбнички та стрімголов мчать до обмінного пункту, щоб придбати чужоземні долари або євро. Й бачать там, що дійсно інвалюта трохи подорожчала, бо паніка не минає безслідно. Придбавши по більш високому курсу сотню-другу доларів чи євро, людина за декілька днів чує від тих самих «аналітиків» наступне – «є передумови для укріплення гривні». Що звичайний громадянин робить після цього? Крокує до «обмінника», де здає валюту, але за курсом, який менше за курс купівлі. Завершується все це класичним «подсчитали – прослезились».

Саме так діє класична спекулятивна операція з валютою. До речі, чимало співвітчизників втратили в середині листопада «трудову копійку», коли піддавшись на дії спекулянтів купували долар по 8,4 гривні, а днів за п’ять – сім вже здавали його по 8,15. Лише після підрахунку збитків, люди дослухаються до думки керівників Нацбанку та об’єктивно налаштованих фахівців про те, що жодних передумов для зниження курсу гривні не має. «Люди купували іноземну валюту за високим курсом, але сьогодні ситуація бачите яка: гривня почала зміцнюватися,  і ті люди, які купували долари, вже почали втрачати» — констатував тоді Голова НБУ Сергій Арбузов.

Це важливий факт — з тих чи інших причин населення схильне звертати надлишкову увагу на негативні новини щодо національної валюти і зазвичай помиляється. Чому так?
Імовірно, бо легковірні звичайні громадяни не дуже вірять в гривню.

Арбітражі. Ч1

Кажуть, сумніваєшся — порівнюй стратегії. 

Уявімо двох українців, які щомісяця відкладають певну суму грошиків на майбутній рік. Перший — гривневий патріот — вірить в гривню і зусилля НБУ і тому вкладає гроші в гривневий депозит на рік. Його сусіда — гривневий спекулянт — в майбутнє гривні при таргетуванні курсу не вірить, тому хутко міняє грошики на долар, долар кладе в надійний банк, а через рік обмінює назад на гривню для розкошування. 

Всі потрібні дані можна взяти з офіційного сайту НБУ: готівковий курс — в щомісячних "Основних тенденціях валютного ринку", решту статистики всю разом — в статистичному бюлетені.

В підсумку, з початку 2006 до листопада 2011 (не 2012!, бо я не чарівник, не пророк і даних за 2013 не маю; пам’ятаємо, що це порівняння 12-місячних стратегій) патріот зазвичай заробляє більше за спекулянта і ходить з гордо розправленими плечима. Лише в неповних 20% випадків інвестиція спекулянта за дохідністю доганяє патріотичний гривневий депозит! Одного разу, перерахувавши свої проценти, спекулянт буде зовсім гірко плакати: за підсумком року він просто втратить частку грошей.

Час співати: "Хвала валютному націоналізму"? Аж ніяк: є й інший бік медалі.

В середньому, спекулянт заробляє 20,5%, патріот — лише 16,5%. А протягом 14 місяців, починаючи з жовтня 2008, дохідність спекулянта в середньому на 50% вища.

Перший графік — кумулятивний розподіл дохідностей в формі, навіяній новою книгою Талеба. Інтуїтивно зрозумілий і дуже ефектний, як на мене. На горизонтальній осі — персентилі, вертикальна позначає рівень дохідності.

Різниця дохідності стратегій «UAH-патріот» і «USD-спекулянт»

Цей графік відображає все, що було сказано раніше. В більшій частині випадків дохідність гривневої стратегії вища, але та мала частка випадків, де спекулянт виграє, явно переважує. 

Для тих, хто не вважає за потрібне розбиратися з новою формою, в нас є ще стандартний, звичний ще з теорії імовірності розподіл дохідностей і його неоднорідний вигляд.

Гістограма різниці дохідності стратегій «UAH-патріот» і «USD-спекулянт». Оранжеві стовбці — імовірність отримати дані в діапазоні. Чорним для наочності позначена вага категорії в розрахунку середнього значення. 

Що видно на графіку (крім того, що я не вмію правильно проставляти категорії в Екселі: тут вони зсунуті вліво)? Гострий розподіл з модою на 5-10% і суттєвим "хвостом". Або класичний для останньої книги Талеба випадок "крихкості": тут здебільшого можна заробляти, інколи втрачаючи непропорційно багато. 

Якщо ж використати методи спекулянта, можна найчастіше втрачати гроші і зрідка компенсувати втрати шикарним виграшем.

Висновки

Стає видно, що недовіра людей до національної валюти має причини і, що важливо, далеко не ірраціональні. Іншими словами, з такою історією ніяка політика не допоможе захистити гривню від панічних напливів нажаханих громадян.

А, в мене ще десь тут був фінал. 

Хто захистить громадян від спекулянтів? Лише держава. Ініціативу проявив Національний банк, важлива конституційна функція якого – забезпечення стабільності курсу нацвалюти. Було розроблено проект закону, згідно якого запроваджувався збір у розмірі 15% з операцій продажу іноземної валюти за готівкову гривню. Зібрані кошти йтимуть на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Як я вже колись казав, податок з продажу валюти сприяє скороченню її продажу. Фейл.

P.S. Далі — казка про спекулянтів, маргіналів і погані субтитри на Youtube.